Більшість людей, хто страждає від хворобливих відчуттів при грижі поперекового відділу, запитують себе: чи можна їм займатися спортом, і які вправи допоможуть при цьому захворюванні?
Що таке міжхребцева грижа поперекового відділу, її особливості, а також поняття гіперекстензія розберемо нижче.
Грижа поперекового відділу хребта: характеристика, причини, способи лікування
Зазвичай міжхребцева грижа виникає в осіб старшого віку, проте молодь також схильна до ризику, хоч і в меншому відсотковому співвідношенні. Загальна вікова група ризику – від 25 до 55 років.
Поперекова грижа – це випинання міжхребцевого диска, що призводить до його деформації. При такому процесі в організмі виникають болі в спині, оскільки здавлюються нервові коріння. Дане захворювання несе з собою безліч неприємних відчуттів:
- напруженість у поперековому відділі;
- різкий біль при поворотах та нахилах тулуба;
- оніміння нижніх кінцівок;
- біль, що віддається у стегно, ногу;
- печіння в ногах;
- порушення роботи сечостатевої системи.
Причин виникнення поперекової грижі виділяють багато, але найпоширеніші серед них:
- Ускладнення після захворювань: остеохондроз, сколіоз, ревматоїдні хвороби.
- Наслідок травм чи сильних навантажень на хребет.
- Порушення обміну речовин, гормональний збій.
Крім хронічних захворювань та порушень в організмі, багато залежить від способу життя людини. Мала рухливість, зайва вага, нерівна постава, професії, пов'язані з постійним сидячим положенням, - все це провокує виникнення міжхребцевої протрузії.
Варто пам'ятати, що захворювання схильне до лікування. Головне завдання пацієнта – вчасно звернутися до лікаря, не запускаючи хворобу. Методи її лікування поділяються на два види: операційні та безопераційні. При цьому останній вид включає медикаментозне і немедикаментозне лікування. Зупинимося докладніше на немедикаментозному способі лікування, до якого відноситься гіперекстензія.
Гіперекстензія при поперековій грижі
Багато хто помилково вважає, що за наявності захворювань у міжпоперековому відділі протипоказані будь-які фізичні вправи. Рухливий спосіб життя навпаки необхідний для людини, яка страждає на протрузію. Однак є деякі обмеження у спорті для таких осіб.
Гіперекстензія – це водночас назва і вправи, і тренажера. Вона спрямована на зміцнення м'язів спини, черевного преса, задньої частини стегон, ніг. Методика виконання цієї вправи при поперековій грижі потребує особливої уваги. Заборонено вдаватися до вправи під час загострення хвороби та стадії раннього затихання, щоб не посилити становище. Інакше тиск грижі на нервові клітини може посилитись.
Спочатку гіперекстензію слід виконувати лише під чуйним керівництвом інструктора. Він допоможе грамотно розрахувати навантаження, визначить кількість підходів та найголовніше, покаже правильне виконання.
Послідовність дій під час гіперекстензії
Щоб наочніше уявити вправу, розберемо її поетапно:
- Прийняти вихідне положення: лягти животом на тренажер, щоб верхня частина тіла звисала вниз, зафіксувати ноги у стійкому положенні, розташувати руки на грудях.
- На вдиху підняти тулуб, щоб тіло від верхівки голови до кінчика ніг утворило пряму лінію.
- Затриматись у такому положенні кілька секунд.
- На видиху плавно опуститися вниз.
Альтернативою заняттям у спортзалі стане виконання гіперекстензії в домашніх умовах за допомогою дивану, лавки, фітболу.
Не менш ефективним буде застосування статичної гіперекстензії. Її легко зробити вдома: лягти на підлогу, зафіксувати ноги (можна розташувати їх між підлогою та диваном), повільно підняти корпус та затриматись у такому положенні на 1-5 хвилин.
Під час виконання гіперекстензії при грижі поперекового відділу головне правило – не зашкодити. Для цього слід уникати таких дій:
- сильний прогин у поперековому відділі;
- неправильне розташування ніг та рук;
- глибокі нахили у вихідне положення;
- сильні навантаження із перших занять.
Грижа в поперековому відділі потребує постійної роботи над нею. Офіційними дослідженнями ВООЗ доведено, що правильно виконані фізичні навантаження, у тому числі гіперекстензія, здатні позбавити від больових відчуттів вже протягом перших трьох тижнів. Але займатися спортом слід постійно та під наглядом досвідченого фахівця. Тоді вправи приноситимуть не лише задоволення, а й користь.
